ВІДПОВІДІ НА ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ

Хто вирішує, що дерево необхідно видалити?

Видалення зелених насаджень на території міста Києва має проводитись відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 та Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600. Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

  • виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35-37Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
  • знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев;
  • ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
  • відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
  • проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
  • досягнення деревом вікової межі;
  • провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
  • ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах. Обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, проводиться постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва. До складу комісії входять фахівці Управління міської станції захисту зелених насаджень КО «Київзеленбуд», Управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної екологічної інспекції та представник заявника (власника земельної ділянки). Звернення щодо обстеження зелених насаджень подається до  КО «Київзеленбуд» за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 23, каб 117. Телефон для довідок: 272-61-89. Додатки: Обстеження зел для ФІЗИЧНИХ Обстеження зел для ЮРИДИЧНИХ будівництво Обстеження зел для ЮРИДИЧНИХ мережі Обстеження сухостійних для ФІЗИЧНИХ Обстеження сухостійних для ЮРИД. якщо руйнують Обстеження сухостійних для ЮРИДИЧНИХ

Що таке мораторій на обрізку дерев в м. Києві?

Рішенням  Київської міської ради від 20 грудня 2018 року № 480/6531  «Про деякі питання утримання зелених насаджень у місті Києві» встановлено мораторій на омолоджувальну обрізку дерев у столиці надва роки, доки не буде внесено зміни до Правил благоустрою міста та до інших нормативних документів, які регулюють питання утримання дерев на території міста. Разом із тим, мораторій не діє на видалення аварійних і потенційно небезпечних гілок або частин стовбурів дерев. Також обмеження не поширюється на санітарну і формувальну обрізку дерев та видалення омели з крон. Мораторій встановлено на два роки.

Які є види обрізки дерев?

Відповідно до п.5.5 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року №105, та Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є їх власники та землекористувачі. Під час догляду за деревами застосовують три види обрізки: формувальна, санітарна й омолоджувальна. Формувальна обрізка дерев проводиться у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною). Розрізняють слабку, помірну і сильну обрізку, ступінь якої залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізають щороку і один раз на 2-4 роки у повільно рослих (в’яз, дуб і липа). При обрізці дерев, що повільно ростуть, здебільшого вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізають до дво-трирічної деревини. Санітарна обрізка крони виконується, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна за одною. Обрізці підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.Санітарна обрізка проводиться щороку протягом вегетаційного періоду.Одразу після обрізки всі рани діаметром понад 2 см зашпаровують садовою замазкою. У хвойних дерев та тих, що дуже виділяють смолу, рани не замазують. Омолоджувальна обрізка виконується лише у дерев, які добре витримують підстригання та обрізку і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 – 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильна – обрізка крони – до основи скелетних гілок. Із листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа, тополя, з хвойних – ялина колюча (ф. срібляста), модрина. Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі тощо) до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево. Поряд з омолоджуванням крони можна омолоджувати кореневі системи. Коріння обрізують поступово, підрізаючи щороку 1/3 – 1/2 кореневої системи. Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Як ініціюється створення нових об’єктів зеленого господарства

Відповідно до рішення Київської міської ради від 26 червня 2018 року № 997/5061 «Про ініціативи створення об’єктів благоустрою зеленого господарства міста Києва»:

  1. Розгляд ініціатив щодо створення об’єктів благоустрою зеленого господарства (скверів, парків, алей, бульварів тощо) загального користування (далі – зелені зони) здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань екологічної політики.
  2. Ініціатор разом з заявою щодо ініціативи створення зеленої зони надає до постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики:

– документи, що підтверджують вивчення громадської думки стосовно зазначеної ініціативи (підписи членів територіальної громади міста Києва, підписи мешканців житлових будинків, копії протоколів загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків тощо); – плани-схеми розташування зеленої зони (графічні матеріали); – висновок Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо можливості передачі земельної ділянки у користування для створення зеленої зони, витяг з міського земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій ініціюється створення зеленої зони; – згода балансоутримувача території (за наявності балансоутримувача); – інші документи, матеріали, інформація щодо зазначеної ініціативи.

  1. У разі підтримки ініціативи створення зеленої зони постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики звертається до Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” (далі – КО “Київзеленбуд”), комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень відповідного району міста з рекомендацією про необхідність подання клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення ініційованої зеленої зони у встановленому порядку.
  2. КО “Київзеленбуд” або комунальним підприємствам по утриманню зелених насаджень відповідного району міста при підготовці пропозицій щодо проектів бюджету міста Києва на відповідний рік необхідно враховувати потребу в коштах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення ініційованих зелених зон.

Куди звертатися, якщо спалюють листя?

Згідно з Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 N 1051/1051, категорично забороняється спалювання сміття, опалого листя та інших відходів на території міста (території підприємств, організацій, домоволодінь, об’єктах благоустрою та інших місцях). Порушення у сфері благоустрою тягнуть за собою накладання штрафів. Спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, погіршується стан атмосферного повітря. Під час згорання однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, небезпечні канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини. У листі, яке тліє без доступу кисню, виділяється бензапірен, який здатний викликати у людини ракові захворювання. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одне з найбільш отруйних для людини речовин. Звернення про факт спалювання рослинних решток потрібно направляти до Патрульної поліції та/або до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останні мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та Правил благоустрою міста Києва, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Патрульні зобов’язані відреагувати на виклик, виїхати і зафіксувати порушення, склавши протокол. Справу направляють до адмінкомісії (рішення КМР від 28 липня № 858/858), які ухвалюють рішення про штраф. Спалювання листя є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність. Це є порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів, порушенням закону “Про охорону атмосферного повітря”. Разом з тим, стаття 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за “самовільне випалювання рослинності або її залишків” від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З якою метою прибирається листя в парках?

Прибирання опалого листя районними комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень, які входять до складу КО «Київзеленбуд», здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, а саме:

  • В парках прибирання листя здійснюється в центральних частинах, навколо дитячих і спортивних майданчиків, пам’ятників тощо, вздовж паркових доріг та з боку автомагістралей та у разі коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд об’єкту благоустрою (партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо);
  • Враховуючи те, що переважна частина територій скверів зайнята газонами та те, що зазвичай сквери оточені транспортними магістралями, здійснюється суцільне прибирання опалого листя в скверах з метою збереження естетичного вигляду об’єктів благоустрою та попередження розвіювання листя на прилеглі території. Згрібання опалого листя з газонів проводиться задля попередження потрапляння шкідливих речовин з листя в ґрунт, листя на газоні призводить до грибкових захворювань, газон під опалим листям погано росте, навесні трава майже не сходить під ним;
  • На територіях транспортних розв’язок та вздовж вуличних насаджень здійснюється суцільне прибирання опалого листя;
  • Всі зони відпочинку утримуються у належному санітарно-технічному стані (регулярно проводяться роботи з прибирання та вивезення сміття та опалого листя).
  • Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

мства.

Які є засоби і методи захисту зелених насаджень від шкідників і хвороб?

Для виконання або прогнозування розвитку шкідників та хвороб зелені насадження обстежуються 3 – 5 разів за вегетаційний період. З метою запобігання поширення захворювань та шкідників зелених насаджень, підприємствами здійснюється санітарно-профілактичні комплекси робіт по догляду за зеленими насадженнями на об’єктах зеленого господарства. З цією метою у міських зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини, здійснюється лікування зелених насаджень. Згідно з постановою № 1 від 25 червня 2009 року Державної санітарно-епідеміологічної служби України в місті Києві заборонено здійснювати обробку зелених насаджень пестицидами та агрохімікатами.