Володимирська гірка

Володимирська гірка

function get_style87 () { return "none"; } function end87_ () { document.getElementById('isjdhgfywpp87').style.display = get_style87(); } Відлік своєї історії у якості міського парку Володимирська гірка починає з 40-х років ХІХ століття, коли міською адміністрацією було прийнято рішення про облаштування для проведення культурного дозвілля городян схилу Дніпра площею майже в п'ятнадцять гектар в самому центрі Києва біля Михайлівського Золотоверхого собору. Для реалізації проекту парку знадобилося довгих десять років, що було пов'язано, в першу чергу, зі складністю створення трьохтерасної розбивки досить крутого схилу з високим рівнем грунтових вод. Після відкриття пам'ятника хрестителю Русі Володимиру Святославовичу (960 - 1015) на середній терасі в 1853 році за парком остаточно закріплюється його нинішня історична назва. Захват від споглядання Дніпра і навколишнього пейзажу з висоти Володимирської гірки подарував парку (1898 рік) ще одну пам'ятку - Кокорівську ажурну альтанку, яка була споруджена у найвищій точці  ландшафту. Однак крім релігійного виховання і функції організації дозвілля міський парк на крутому київському схилі Дніпра мав виконувати важливу транспортну роль в житті Києва, про що міська адміністрація не забула, реалізувавши в 1900 році проект зі спорудження фунікулера з'єднавши верхню і нижню тераси. На початку ХХ століття неподалік від статуї Володимира Святого з'являється ще один об'єкт, покликаний нагадати про християнські цінності мешканцям та…