Дерева, висаджені на знак глибокої поваги й шани до воїнів, які віддали життя за свою Державу, свій народ, його незалежність і свободу… Так сьогодні відзначаємо День пам’яті загиблих захисників України.

У парку «Прибережний» в затоці Берковщина було виділено місце для 16 дубів, які берегтимуть пам’ять про Дмитра Пясецького з позивним «Тяж». Він загинув рівно рік тому, 29 серпня 2022 року, під час звільнення населеного пункту на Запорізькому напрямку. Близькі Тяжа розповідають, що він завжди пишався, що є українцем, і не вагаючись взяв до рук зброю, щоб захищати рідну країну. Дерева висаджували батьки, дружина, двоє маленьких синів і друзі.

А в Святошинському районі на честь полеглих героїв та героїнь України з’явилася алея. Так, у сквері на розі просп. Леся Курбаса та вул. Героїв Космосу ростимуть 20 в’язів, до висадження яких долучилися рідні загиблих воїнів та військові.

«Це красива традиція – висаджувати дерева на честь наших героїв. І разом з тим, скорботна. Ми розуміємо, що до нас ще не раз звертатимуться з такими ініціативами. Адже війна, на жаль, ще триває…  Тож зараз ми розглядаємо можливість виділити чи створити в кожному районі міста зелену зону, яка стане місцем пам’яті та сили. Це мають бути затишні локації із ненав’язливим, але таким важливим нагадуванням, завдяки кому вистояв Київ і на честь кого ростуть тут дерева», – зазначає в. о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Вікторія Середіна.


У День Незалежності ми завжди говоримо про те, як пишаємося своєю Україною: сильною і вільною, красивою, квітучою і родючою, яка ростить талановитих і мудрих людей. Сьогодні ж хочемо подякувати тим, завдяки кому у нашої держави є саме таке майбутнє – нашим захисникам!
188 працівників КО «Київзеленбуд, районних КП УЗН та КП ЛПГ взяли до рук зброю, щоб захищати Україну, її Незалежність та наші життя. 7 воїнів повернулися у Київ і продовжують працювати, деякі тимчасово повернулися з фронту і проходять лікування після поранень. А 9 наших колег повернулися «на щиті»…
Серед наших захисників є озеленювачі, інженери, начальники, заступники керівників, лісівники, майстри. Є історії, коли служать батьки й сини, друзі, зовсім юні й мудрі роками. Кожен з них – для нас герой! Ми схиляємо голови перед їхнім подвигом. Нам болить за загиблих і за тих, хто щохвилини ризикує собою на передовій.
 
Ми мали змогу запитати у наших воїнів, що для них означає День Незалежності.
 
Артем Алєксюк, інженер КП УЗН Солом’янського району, старший офіцер на батареї, лейтенант, 32 ОМБр:
🇺🇦 В цей день, як і кожен інший зараз, є одне бажання – швидше перемогти ворога!
 
Олександр Марков, начальник виробничої дільниці К ПУЗН Дарницького району, командир взводу:
🇺🇦 Це – Життя! Свобода і Воля нашого Народу! Показник Незламності і Сили Духу Українців!
 
Вадим Мотуз, перший заступник КО «Київзеленбуд», молодший сержант 27 Печерської бригади НГУ:
🇺🇦 Ставлення до Дня Незалежності не змінилося. Я завжди поважав це свято. Хіба що цінність його зросла – ми платимо дуже високу ціну. День Незалежності – це про усвідомлення свободи, про згуртованість, про очікування тих, хто захищає Україну, про скорботу за тими, хто вже не повернеться, за військовими і цивільними, хто загинув від рук ворога. Цей день викликає змішані відчуття: гордості, шани, болю і прагнення перемогти.
 
Вадим Рябоконь, начальник ремонтно-будівельного відділу КП УЗН Солом’янського району, солдат, 112 бригада:
🇺🇦 День Незалежності України – це значна дата для українців, а особливо для військових. Адже ми боремося і докладаємо неймовірних зусиль задля Незалежності! Кожен крок до Перемоги надає нам сил і впевненості, що ми все робимо правильно! Стоїмо вперто, щоб наші діти жили в Незалежній державі! Багато хто віддає своє життя, щоб ця дата лишалась для нас, українців, визначною і кожен наступний рік ми проживали в Незалежній Україні! Разом до Перемоги!
 
Василь Колос, головний агроном КП УЗН Подільського району, старший лейтенант 105 ОБрТрО:
🇺🇦 Раніше цей День сприймався більше як вихідний, а зараз кожен (напевно) осмислює саме слово «незалежний». Незалежний – це вільний у всьому: від нав’язливої думки, від інших. Хочеться побажати якнайшвидшої перемоги, миру і злагоди у нашому спільному домі. Щоб досягнення наших захисників, волонтерів і небайдужих українців стали міцними цеглинами в будівництві великої держави України, якою зможуть пишатись наші діти. Зараз як ніколи – це наша честь і відповідальність у створенні повністю нової української держави та знищення усіх ворогів, які ведуть проти нас війну.
 
Олексій Міцкевич, озеленювач КП УЗН Дарницького району, рядовий, 5 ОШБр:
🇺🇦 День Незалежності – це завжди головне свято, і ніякий Новий рік з ним не порівняється. Єдина відмінність з попередніми роками – зараз все цінується набагато більше! Та найважливішим все ж стане свято Перемоги. Моя сім’я завжди була патріотичною, ми – українці і пишаємося цим! І з 24 лютого було зрозуміло, що слід захищати своє.
 

Про видалені дерева на території парку КПІ – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення:
☑️ КО «Київзеленбуд» не надає дозволи на видалення дерев;
☑️ видалення може проводитися виключно на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, після оцінки стану дерев представниками Постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень м. Києва (далі – Комісія), до складу якої входять фахівці КО «Київзеленбуд», Управління екології та природних ресурсів КМДА, Державної екологічної інспекції та представник заявника (власника земельної ділянки).
А тепер давайте розкладемо все по поличках з посиланнями на нормативні документи:
1. Парк знаходиться на території НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Відповідно до п. 5.5. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі – Правила утримання), відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях є установи, організації, підприємства. Тобто балансоутримувачем, який має утримувати та доглядати за насадженнями у парку КПУ, є саме НТУУ КПІ.
2. У п. 9.1 Правил утримання зазначається, що догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур’янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
3. Якщо балансоутримувач вважає, що дерева є аварійними, сухостійними, фаутними, трухлявими і, можливо, підлягають видаленню, він звертається до Комісії з метою отримання фахової оцінки стану рослин. Результати фіксуються в акті обстеження зелених насаджень.
4. НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» надіслав звернення до Комісії – лист-звернення від 16.07.2021. Після діагностики дерев представниками Комісії було складено Акт обстеження зелених.
5. Отже, відповідно до висновків комісії:
– Видаленню підлягають 245 дерев, оскільки з них – 11 сухостійних на 90%, 1 дерево – на 80%, 2 дерева були аварійними з трухлявою деревиною і 1 вітровальне. Всі інші – сухостійні на 100%.
6. Відповідно до п .4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, підставою для прийняття рішення (про видалення) компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. У п. 7 зазначено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень.
7. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності. Тобто після видалення дерева/куща, балансоутримач має висадити нове.
 

За ініціативи Посольства Королівства Нідерландів в Україні у сквері № 1 на Контрактовій площі посіяно ділянку з луговими травами та квітами. У такий спосіб дипломатичне представництво підтримує КО Київзеленбуд у створенні ділянок з дикоросами в різних районах Києва.

«Я живу в Києві вже 4 роки, за цей час ми зіштовхнулися з карантином, повномасштабним вторгненням та обстрілами. І незважаючи на це, Київ залишається дуже зеленим та квітучим містом, – розповідає Посол Королівства Нідерландів в Україні Йеннес де Мол.  – Але навіть живучи серед квітучих міських клумб з декоративними рослинами, людям властиво прагнути до природи. Тому цим нашим експериментом ми створюємо такий простір у місті. А Контрактова площа – це популярне місце як в робочі дні, так і у вихідні. Крім того, я зможу особисто навідуватися сюди чи спостерігати за нашою клумбою з вікна мого кабінету».

Так, на експериментальній ділянці площею близько 70 кв. м посіяно багаторічні квіти, період цвітіння яких липень-жовтень. За необхідності навесні наступного року буде досіяно ще суміші польових квітів.

Подібні ділянки з дикоросами приваблюють корисних комах, птахів та інших представників фауни міста. У такий спосіб можна підтримувати біорізноманіття у межах міста.

У Нідерландах вже тривалий час впроваджуються проекти по збереженню та відновленню природніх територій в межах населених пунктів. Тож у Посольстві сподіваються, що цю практику згодом підтримають й інші міста та селища України, а відтак сталі екологічні проєкти стануть новим етапом співробітництва наших держав.

Нагадаємо, у 2021 році за підтримки Нідерландів у парку «Веселка» в Шевченківському районі були висаджені масиви з багаторічників. Загалом 13 тисяч рослин на 1000 кв. м. Рослини підбиралися не лише відповідно до місцевості, а й за різними періодами цвітіння. До речі, цього року саме тут був встановлений перший будинок (готель) для комах.

 

 


У 2022 році ми висадили у столиці майже 720 тисяч багаторічних рослин. Більшість з них зимують у ґрунті, що набагато полегшує догляд за зеленими зонами.

Загалом за 4 роки, починаючи з 2019-го, багаторічних та злакових рослин висаджено 3,3 млн.

Під час створення нових чи оновлення вже існуючих громадських просторів, парків та скверів, замість звичних раніше однорічних квітників, висаджуємо масиви багатолітніх трав’янистих, квітучих, килимових та злакових рослин.

Наприклад, для нещодавно оновленого  громадського простору біля метро Героїв Дніпра обрали міскантуси, війники, буквицю, анемону, шавлію і котовник. На звільненій від МАФів ділянці біля метро Шулявська висадили герань, хосту, барвінок, лілії та купину. А для простору біля Берестейської обрали гісоп, айстру Морозко, ехінацею, ромашки, лілейники,  фаляріс, пеннісетум, снить, кніфофею, осоку та енотеру.

Обираючи багаторічники, слід зважати на їхнє поєднання з іншими насадженнями, як між собою, так і з чагарниками та деревами. Також слід враховувати терміни цвітіння, щоб можна було створювати картинку, яка змінюється протягом сезонів.  


Оновлення зеленої зони біля метро Героїв Дніпра на завершальному етапі. Перед початком ремонтних робіт тут було демонтовано 160 МАФів.

Як зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, ділянку біля виходу з метро можна охарактеризувати, як зону очікування – тут влаштували перголу. Для освітлення території встановлено 27 опор освітлення. Також як обов’язкова умова під час створення та ремонту зелених зон – поливо-зрошувальна система.

Особливу увагу приділили озелененню території. У трьох центральних точках зеленої зони висадили мультиштамбові вишні тібетські. У лунках – 10 кленів, які утворюють алею, за лавами – 14 вишень декоративних. Плюс близько 1000 чагарників: кизильник, гортензії, спірея сіра та сосна гірська. Гортензії прикрашають простір як безпосередньо у зоні відпочинку, так і відокремлюють зелену зону від трамвайної. І звісно, багаторічники та злакові: міскантуси, війники, буквиця, анемона, шавлія, котовник – усього майже 3300 шт.

«І що головне – нарешті транзитна територія біля кінцевої станції метро Героїв Дніпра є інклюзивною і доступною для кожного», – відзначив Олексій Король.

 


У парку «Позняки» у Дарницькому районі облаштували систему бездротового підключення до  інтернету. Вже встановлені відповідні таблички з інформацією, що тут працює Wi-Fi.

Ініціаторами та меценатами реалізації даного проєкту виступила компанія Тріолан – група операторів зв’язку, які надають телекомунікаційні послуги у низці міст України.

 

 


Ще одна зелена зона, врятована від засилля кіосків – територія біля метро Берестейська. Тут роботи з благоустрою ще тривають, про те ця ділянка вже має кардинально інший вигляд.

Так, на вулиці Табірній висадили вже більше 1200 багаторічних і 900 злакових рослин. Відтепер тут групами ростуть гісоп, айстра Морозко, ехінацея, ромашки, лілейники,  фаляріс, пеннісетум, снить, кніфофея, осока, енотера.  Також висаджено 300 кущів бирючини та посіяно газон на 700 кв. м.

На відміну від МАФів, рослини не лише додають простору затишку, а й чистять повітря, що особливо важливо для пішохідних вулиць вздовж автомобільних доріг. Коли багаторічники розростуться, тут буде справжня зелена оаза.


Ви знали, що на Русанівській набережній квітне алея гортензій довжиною майже 1000 м? У 2022 році тут висадили 458 кущів, а цього року – ще 160.

Все частіше гортензії використовуються в озелененні  парків та скверів. У парку з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича вони прикрашають територію біля кримськотатарської альтанки. У самому центрі столиці на Володимирському проїзді № 2 були висаджені 130 кущів вздовж доріжок, створюючи квітучі коридори. У парку «Відрадний» 72 гортензії, подаровані меценатами, стали окрасою центральної алеї. І таких локацій у Києві чимало.

Ці кущі з пишними суцвіттями – невибагливі в утриманні і стійкі до морозів. Проте слід враховувати, що кущам все ж потрібне сонце хоча б протягом частини доби, проте не бажані постійні прямі промені. За різними даними, у природі налічують до 80 видів цієї рослини. Гортензії можуть бути й невисокими чагарниками 50 см, а можуть сягати й 2,5 м.

Залежно від сортів, гортензії починають квітувати у липні-серпні і аж до вересня-жовтня. Цікаво, що забарвлення самих квітів може змінюватися протягом цвітіння, а також залежить від складу й кислотності ґрунту. Так, для білих потрібен нейтральний ґрунт, бузковим або рожевим – трохи підлужений, а сині ростимуть на кислому.


Квітнуть лілії та лілійники. Так, це різні рослини, хоча самі квітки дещо схожі. Щоб відрізнити їх, варто придивитися до стебла й будови самої квітки.

Так, й лілій – одне стебло з вузькими, невеликими за розмірами листками, які ростуть по всій довжині стебла. Висота їх – від 45 см і може сягати навіть 2,5 м. Лілійники ж навпаки невисокі: карликові сорти – близько 30 см, а високорослі  – більше 1 м. Листя росте розетками від коріння, воно довге й дугоподібне. Якщо лілії після цвітіння повністю втрачають декоративність, то лілійники навіть без квітів виглядають гарно за рахунок того ж листя. Квіти лілій мають 6 пелюсток в один ряд і 6 тичинок, а у лілійників пелюстки ростуть у два ряди.

До речі, на Харківській площі зараз квітне одна з найбільших ділянок з ліліями. Минулого року на  200 кв. м було висаджено 5000 цибулин 5 різних сортів: лілії BELCASTRO, PARRANO, азійський APRICOT FRUDJE, FRONTERA та BEIJING. Зараз саме пік їхнього цвітіння. Цибулини були подаровані меценатами з Харкова.

А «наймолодші» лілії зараз квітнуть у сквері біля метро Шулявська. Їх висадили буквально кілька тижні тому.

 

 

1 6 7 8 9 10 107