Категорія: Новини
Оновлення зеленої зони біля метро Героїв Дніпра на завершальному етапі. Перед початком ремонтних робіт тут було демонтовано 160 МАФів.
Як зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, ділянку біля виходу з метро можна охарактеризувати, як зону очікування – тут влаштували перголу. Для освітлення території встановлено 27 опор освітлення. Також як обов’язкова умова під час створення та ремонту зелених зон – поливо-зрошувальна система.
Особливу увагу приділили озелененню території. У трьох центральних точках зеленої зони висадили мультиштамбові вишні тібетські. У лунках – 10 кленів, які утворюють алею, за лавами – 14 вишень декоративних. Плюс близько 1000 чагарників: кизильник, гортензії, спірея сіра та сосна гірська. Гортензії прикрашають простір як безпосередньо у зоні відпочинку, так і відокремлюють зелену зону від трамвайної. І звісно, багаторічники та злакові: міскантуси, війники, буквиця, анемона, шавлія, котовник – усього майже 3300 шт.
«І що головне – нарешті транзитна територія біля кінцевої станції метро Героїв Дніпра є інклюзивною і доступною для кожного», – відзначив Олексій Король.
У парку «Позняки» у Дарницькому районі облаштували систему бездротового підключення до інтернету. Вже встановлені відповідні таблички з інформацією, що тут працює Wi-Fi.
Ініціаторами та меценатами реалізації даного проєкту виступила компанія Тріолан – група операторів зв’язку, які надають телекомунікаційні послуги у низці міст України.
Ще одна зелена зона, врятована від засилля кіосків – територія біля метро Берестейська. Тут роботи з благоустрою ще тривають, про те ця ділянка вже має кардинально інший вигляд.
Так, на вулиці Табірній висадили вже більше 1200 багаторічних і 900 злакових рослин. Відтепер тут групами ростуть гісоп, айстра Морозко, ехінацея, ромашки, лілейники, фаляріс, пеннісетум, снить, кніфофея, осока, енотера. Також висаджено 300 кущів бирючини та посіяно газон на 700 кв. м.
На відміну від МАФів, рослини не лише додають простору затишку, а й чистять повітря, що особливо важливо для пішохідних вулиць вздовж автомобільних доріг. Коли багаторічники розростуться, тут буде справжня зелена оаза.
Ви знали, що на Русанівській набережній квітне алея гортензій довжиною майже 1000 м? У 2022 році тут висадили 458 кущів, а цього року – ще 160.
Все частіше гортензії використовуються в озелененні парків та скверів. У парку з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича вони прикрашають територію біля кримськотатарської альтанки. У самому центрі столиці на Володимирському проїзді № 2 були висаджені 130 кущів вздовж доріжок, створюючи квітучі коридори. У парку «Відрадний» 72 гортензії, подаровані меценатами, стали окрасою центральної алеї. І таких локацій у Києві чимало.
Ці кущі з пишними суцвіттями – невибагливі в утриманні і стійкі до морозів. Проте слід враховувати, що кущам все ж потрібне сонце хоча б протягом частини доби, проте не бажані постійні прямі промені. За різними даними, у природі налічують до 80 видів цієї рослини. Гортензії можуть бути й невисокими чагарниками 50 см, а можуть сягати й 2,5 м.
Залежно від сортів, гортензії починають квітувати у липні-серпні і аж до вересня-жовтня. Цікаво, що забарвлення самих квітів може змінюватися протягом цвітіння, а також залежить від складу й кислотності ґрунту. Так, для білих потрібен нейтральний ґрунт, бузковим або рожевим – трохи підлужений, а сині ростимуть на кислому.
Квітнуть лілії та лілійники. Так, це різні рослини, хоча самі квітки дещо схожі. Щоб відрізнити їх, варто придивитися до стебла й будови самої квітки.
Так, й лілій – одне стебло з вузькими, невеликими за розмірами листками, які ростуть по всій довжині стебла. Висота їх – від 45 см і може сягати навіть 2,5 м. Лілійники ж навпаки невисокі: карликові сорти – близько 30 см, а високорослі – більше 1 м. Листя росте розетками від коріння, воно довге й дугоподібне. Якщо лілії після цвітіння повністю втрачають декоративність, то лілійники навіть без квітів виглядають гарно за рахунок того ж листя. Квіти лілій мають 6 пелюсток в один ряд і 6 тичинок, а у лілійників пелюстки ростуть у два ряди.
До речі, на Харківській площі зараз квітне одна з найбільших ділянок з ліліями. Минулого року на 200 кв. м було висаджено 5000 цибулин 5 різних сортів: лілії BELCASTRO, PARRANO, азійський APRICOT FRUDJE, FRONTERA та BEIJING. Зараз саме пік їхнього цвітіння. Цибулини були подаровані меценатами з Харкова.
А «наймолодші» лілії зараз квітнуть у сквері біля метро Шулявська. Їх висадили буквально кілька тижні тому.
Гроза, що накрила Київ вчора, 6 липня, налякала блискавками і гучним громом. Після ранкового обстеження парків, скверів та інших балансових зелених зон працівники районних КП УЗН загалом зафіксували 25 зламаних і вітровальних дерев. З них 7 дерев – у Святошинському районі, 6 – у Солом’янському. Є багато поламаного гілля.
Озеленювачі завершують прибирання територій після негоди.
Ідея виникла після того, як працівники КП «Дарницьке лісопаркове господарство» знайшли документи, датовані кінцем 19 – початком 20 століття. Вони стали першими експонатами.
Лісівники, які розбирали стару будівлю лісової застави, знайшли «Протокол про лесонарушение», складений 1879 року. Згідно з протоколом, хтось вкрав «казенні» дерева з лісу, винного не знайшли, тому штраф змусили сплатити лісівника. Інший документ – лист, датований 1914 роком, про нагороду нагрудною золотою медаллю «казенного лісового об’їзника Броварського лісництва Івана Волкова «За старанність» на Анненській стрічці».
Директор КП «Дарницьке ЛПГ» Михайло Явний зазначає, що місцеві краєзнавці мають ще старіші свідчення – з 1830-х років. Назва Броварського лісництва збереглася з тих часів, хоча у 19 столітті тут була Чернігівсько-Могильовська губернія. Про поважний вік свідчать і насадження, яким понад 160 років.
Сам музей вирішили розташувати в будівлі Броварського лісництва. Цю садибу теж можна назвати історичною. Як зазначають в ЛПГ, її збудували у 1903 році, а у володіння лісівників воно перейшло у 1917-му.
«Суть музею не в тому, щоб зберігати документи ще з імперських чи радянських часів, а щоб пам’ятати історію, знати, як все було влаштовано раніше, як працювало, хто за що відповідав. Вивчаючи документи тих часів, можна відслідкувати, як змінювалася географія наших лісів, як їх обліковували. Крім старих матеріалів, у музеї також будуть представлені схемкарти, таксаційні описи, прилади та засоби, з якими працювали лісівники у різні часи», – зазначає гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.
Він також звернув увагу, що з усіх експонатів, актуальним сьогодні лишається хіба що меч Колесова, винайдений, за деякими джерелами, у 1883 році директором Харківського землеробного училища Олександром Колесовим. Це знаряддя й досі є незамінним у садінні лісу.
«Музей лісу – це історія київських лісів, можливість знайомити з нею молодь, розповідати про тих, хто і як їх створює. Відкриття вже скоро!», – зауважує Олексій Король.
Лаванда прикрашає парки та сквери, висаджена цілими масивами та окремими кущами, як центральний елемент композицій або як доповнення серед інших багаторічників. При одній лише згадці про неї, одразу в пам’яті зринає аромат, який неможливо ні з чим сплутати. Ці пишні напівчагарники привертають завжди увагу.
Як зазначає, гендиректор КО “Київзеленбнуд” Олексій Король, Київ квітне протягом усього сезону: відцвіли сакури, магнолії, бузок, каштани, катальпи, і зараз настав час цвітіння лаванди: “Вона надзвичайно магнітична – притягує погляди. Її можна побачити у парках та скверах різних районів. До речі, у Києві є своє лавандове поле, яке так і називають – «магнітом». У парку з водними об’єктами на Троєщині (вздовж просп. Шухевича). У 2022 році тут висадили більше 2000 кущів, які саме починають розростатися і наступного року тут буде справжня краса”.
Враховуючи всю палітру кольорів, якими цвіте лаванда, важко назвати цей колір одним словом «лавандовий», адже його спектр від ніжно фіолетового до темно синього, від блідого до насиченого рожевого. Є й білі сорти.
Нараховують більше 40 видів лаванди. Найвідоміші – вузьколиста (англійська) та широколиста (французька). В Україні широко розповсюджена саме вузьколиста лаванда, оскільки вона більш морозостійка, добре витримує низькі температури, зимує в ґрунті, тобто її не потрібно викопувати пізньої осені. В озелененні Києва найчастіше можна побачити сорти Sentiva Blue, Hidcote Giant, Alba, Early Blue, Loddon Blue, Rosea, Elisabeth. До речі, за нашими спостереженнями, сорт Elisabeth найкраще пристосовується до міських умов і найкраще переносить запиленість та загазованість повітря.
В одному із парків столиці з’явився готель для мікроскопічних жителів. Як виглядає будинок для комах і для чого його встановили, в ефірі “Сніданку з 1+1” розповідав генеральний директор КО “Київзеленбуд”.
