У Сирецькому парку навколо фонтану монтують металеві конструкції дивної форми. Привідкриємо завісу 😉

Працівники КП УЗН Шевченківського району створюють красу навколо пішохідного світломузичного водограю. Переконані, що за кілька років це місце стане улюбленою локацією для селфі.

Металеві конструкції  – це опори для ліан. Їх висота – 3 м. Після монтажу біля них висадять саджанці гліцинії. Ця в’юнка рослина квітне суцвіттями довжиною до 30 см бузкового, рожевого або білого кольору. Вістерія, як ще називають гліцинію, росте доволі швидко. Так, за сприятливих умов за сезон може додати 5 метрів у висоту.

 


18 березня 2023 у Херсоні у Бузковому парку висадили 70 кущів бузку, привезених зі столиці КО «Київзеленбуд». Частину саджанців надали Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України та Ботанічний сад ім. акад. О. В.Фоміна. Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король розповів в ефірі телеканалу “Київ” про ініціативу та зазначив, що тільки разом ми можемо більше: перемогти, відновити, відбудувати нашу Україну. 


Екологічні ініціативи як корпоративні заходи для колективів стали вже звичними. Так бізнес відзначає особливі дати і, разом з тим, долучається до озеленення міста як меценати.

Алея юридичної практики з’явилася на столичному бульварі Тараса Шевченка три роки тому, у березні 2020 року. У такий спосіб видавництво газети «Юридична практика» відсвяткувало  25-річчя з дня виходу свого першого номера. Екологічну ініціативу видання підтримали профільні компанії. І це стало традицією. Лише минулий рік став виключенням через повномасштабне вторгнення росіян.


18 березня 2023 у Бузковому парку у Херсоні висаджували бузок, привезений зі столиці. 
“На прохання Херсонської міської військової адміністрації привезли 70 кущів бузку. Разом з громадою, з тими, хто, лишився в рідному місті, висаджуємо його у Бузковому парку. Тут рік тому, 1 березня, в нерівному бою загинули захисники з місцевої ТрО. 30 кущів є селекційними як вшанування пам’яті героїв. Із саджанцями допомогли Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України та Ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна”, – зазначав генеральний директор КО “Київзеленбуд” Олексій Король.
Як зазначають в Херсонській міській військовій адміністрації, великокаліберною зброєю було пошкоджено значну частину зелених насаджень, зокрема, й кущів бузку, які й дали назву цьому парку. Висадження бузку тут – вшанування подвигу бійців як символу стійкості й свободи херсонців.
Олексій Король додає: “Київський бузок у херсонському парку – це символ нашої єдності, підтримки один одного. Тільки разом ми можемо більше: перемогти, відновити, відбудувати нашу Україну. Допомагаючи один одному, підтримуючи один одного”. 
Нагадаємо, 1 березня 2022 року став одним із найтрагічніших днів для Херсона з початку повномасштабного вторгнення росіян. У Бузковому парку місцева ТрО, захищаючи рідне місто, зустріла ворожу бронетехніку. У нерівному бою загинули близько 30 захисників.

Кияни, які потребують встановлення штучного кришталика, можуть безкоштовно отримати послугу із йго заміни у офтальмологічних відділеннях комунальних медичних закладів


Поки наші колеги з КП ШЕУ Шевченківського району ремонтують дорожнє покриття на Великій Житомирській, ми дбаємо про дерева, що ростуть вздовж вулиці. Працівники КП УЗН Шевченківського району «одягли» їх у дерев’яні футляри, щоб вберегти від можливих ушкоджень під час ремонтних робіт.

Нагадаємо, захист зелених насаджень – це обов’язок балансоутримувачів території, а також виконавців ремонтних робіт. Все прописано у Правилах благоустрою міста Києва та у Правилах утримання зелених насаджень.


Ураження дерев омелою – катастрофа для екології міста. Якщо в Західній Європі вона захопила до 8% деревно-чагарникових рослин, то в українських містах і селах часто нею уражені до третини дерев.

Цей напівпаразит вбиває дерево, оскільки живиться його поживними й мінеральними речовинами, водою. Омела дуже швидко поширюється від одного дерева до іншого. Насіння зачасту переносять птахи. У цього явища є термін – орнітохорія. Липке насіння пернаті намагаються зчистити зі своїх дзьобів, витираючи їх об гілки. Найкраще проростає насіння на деревах з м’якою деревиною, тому на дубах, липах й гіркокаштанах дуже рідко можна побачити омелу.

За даними КО «Київзеленбуд» у 2022 році було видалено омелу з крон майже 5000 дерев у столичних парках, скверах та на інших балансових територіях районних КП УЗН. Поки що найефективнішим способом є обрізка – видаляти гілку з омелою аж до здорової тканини. Адже ризоїди цього напівпаразита можуть проростати в деревину до метра, а є випадки й до трьох метрів.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює, що в Україні немає сертифікованих хімічних препаратів, в інструкції яких би зазначалося, що вони ефективні проти омели, тож можна лише випробовувати різні дозволені, проте не спеціалізовані препарати.

Разом з тим, КО «Київзеленбуд» розпочав експеримент з пошуку ефективних шляхів видалення омели.

«Ми вирішили шукати альтернативні методи експериментальним шляхом. Говорили на цю тему із польськими колегами під час нещодавнього семінару щодо обрізки дерев. Кажуть, є один спосіб. Щоб не дати омелі жодного шансу після обрізки, гілки слід закутати в агроволокно, тим самим закривши доступ сонця і відповідно унеможливити фотосинтез, який сприяє росту навіть залишків цього напівпаразита», – розповідає Олексій Король.

Для цього обрали дерево в парку «Нивки», яке ще не почистили від омели. Половину гілок обрізали й обмотали агроволокном. Іншу частину обробили препаратом, який використовують у сільському господарстві для боротьби з бур’яном. Далі буде вестися спостереження.


У концепції оновлення зеленої зони нові доріжки, лави, освітлення і, звісно, сучасне озеленення. Поки це лише пропозиції для обговорення. Тож якщо маєте ідеї, своє бачення, як створити тут затишок – пишіть у коментарях або на пошту [email protected].

Ми пропонуємо розбити простір на кілька зон: вихід з метро, трамвайна зупинка з кільцевою розв’язкою та безпосередньо зона відпочинку. Кожна локація матиме свої особливості, проте поєднуватиметься геометричною розбивкою та відповідно підібраними рослинами. Від метро вестиме алея з кленів сріблястих «Laciniatum Wier». Всередині трамвайного кола створимо мавританський газон. Зона відпочинку буде висаджена масивами кущів, багаторічників та злакових. У кожній зоні пропонуємо висадити мультиштамбову сакуру. Дерева також можна підсвітити.


Йдеться про набір правил, які відображають найкращі європейські практики щодо посадки, обрізки та догляду за деревами.

У Європі ці правила були затверджені влітку минулого року. В Києві фахівці одразу почали адаптувати євростандарти до українських регіональних кліматичних реалій.

Відомий арборист та співавтор європейських стандартів догляду за деревами Пьотр Тишко-Хмельовєць з Польщі провів семінар з практичними заняттями по догляду за деревами для столичних зеленбудівців. Він приємно вражений кількістю молодих дерев у столиці. (…)

За словами генерального директора «Київзеленбуд» Олексія Короля, Києву, як і іншим українським містам, потрібно більше зелених насаджень — великих сформованих дерев. А щоб це стало можливим, слід пам’ятати, що дерево — це не елемент благоустрою, а живий організм, якому потрібне відповідне утримання.

«Давайте говорити об’єктивно: чинні Правила утримання зелених насаджень, затверджені Міністерством ЖКГ України у 2006 році, застарілі. Питання сучасного підходу до обрізки дерев у Києві підняли ще у 2018 році, коли Київрада прийняла мораторій на омолоджувальну обрізку дерев. У 2021 році фахівці КО «Київзеленбуд» спільно з науковцями, арбористами, екологами та громадськими діячами розробило нові Правила по догляду за кронами дерев.

Це інструкція для тих, хто відповідає за утримання дерев. Правила вже були розглянуті Постійною комісією з питань екологічної політики та чекають на прийняття Київською міською радою. Тобто цей документ ми розробляли, в першу чергу, для себе, коли не було нічого іншого», — говорить Олексій Король.

Він наголошує, що європейські стандарти догляду за деревами (Technical Standards in Tree Work) — це еталон. Над ними працювали найкращі фахівці Європи, послуговуючись багаторічним досвідом роботи у сфері арбористики й утримання зелених насаджень. Документ має кілька складових комплексного підходу: правила з висадження, каблінг і обрізка.

Поки що фахівці Національного ботсаду імені Гришка разом з іноземними колегами опрацювали правила щодо обрізки як найнагальніше питання.

«Сподіваюся, що інші частини також скоро будуть адаптовані. Фаховий переклад на українську мову європейських стандартів догляду за деревами має стати тим документом, який варто приймати як нормативний документ. Адже мова йде про збереження насаджень, підтримку їх біологічної стійкості, сприяння розвитку біорізноманіття за рахунок збереження дерев (це важливо, особливо в містах), а також про проведення фахових регламентних робіт з догляду», — підкреслює Олексій Король.

Повний текст за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/78670/


Озеленювачі Києва обурені фактами вандалізму. Тільки у Деснянському районі у парку на Троєщині з початку грудня пошкоджено 21 інформаційну табличку, альтанку й шахівницю. Причому чотири таблички зламали сьогодні, 10 лютого. Ще три понівичили раніше у сквері на просп. Червоної Калини, 2-Б. Наприкінці грудня на новому мосту у парку «Відрадний» хтось обірвав LED-стрічку вздовж перил. Щоправда, по 1 м лишили з двох сторін, напевно не подужали. Поліцію викликали, заяву подали.

Працівники Київзеленбуду щоразу їх ремонтують або замінюють.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, оприлюднюючи інформацію про дії хуліганів, висловив впевненість, що це робота місцевих мешканців.

«І це лише мала частина вандальних вчинків. Поки одні захищають нашу свободу й незалежність, щоб українці могли вільно жити в своїй державі, інші нівечать її зсередини. Це не перебільшення, бо все починається з малого. Навіть з тієї таблички „Не смітити“ у парку. Поки ми називаємо ворогів варварами і вандалами, у нас вандали гуляють у парках, лишаючи після себе зламані стенди, лави, альтанки, понівечені дерева й кущі. Виховання? Алкоголь? Ставлення себе вище інших? І звісно безкарність, бо не завжди їх, на жаль, можна зловити заруку. А дуже б хотілося!», — говорить Олексій Король.

https://vechirniy.kyiv.ua/news/78512/

1 10 11 12 13 14 95