У квітні-травні у пташок та диких тварин розпочинається період розмноження, з’являються дитинчата. Сторонній шум та галас може налякати малюків та їхніх батьків і навіть змусити дорослих особин залишити гніздо чи нору. Щоб не турбувати їх, щороку з 1 квітня по 15 червня в Україні запроваджується сезон тиші – забороняється проводити заходи, які можуть стати джерелом підвищеного шуму та неспокою.
Тобто не можна стріляти, проводити вибухові роботи, санітарні рубки лісу, ралі та інші змагання на транспортних засобах, запускати феєрверки, використовувати моторні маломірні судна (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322 – VIII від 9 квітня 2015 року). Це важливо для охорони середовищ існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
За порушення «сезону тиші» передбачена адміністративна відповідальність за статтею 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Малюкам та їхнім батькам потрібна тиша…

У парку «Муромець» юні ролери вже розпочали тренування. І це найкраща оцінка нашій роботі. Під час будівництва доріжки для катання на роликах, скейтах та велосипедах ми консультувалися зі спортсменами та громадськими активістами, щоб врахувати всі побажання. Протяжність асфальтобетонної доріжки – 600 м і вона закільцьована на площі в кінці центральної алеї. Доріжка має спеціальну розмітку. А щоб сюди не заїжджали горе-атомобілісти, встановлено металеві антипаркувальні стовпчики та 2 механічні боларди.
На фото – тренування дітей з SAM Roller Club – першого професійного клубу в Україні, який займається популяризацією та розвитком роликового спорту, а також підготовкою для участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях.


За підтримки мера Києва Віталія Кличка та ініціативи мешканців Шевченківського району територія біля метро Сирець вздовж вулиці Щусєва повертається в комунальну власність. КО «Київзеленбуд» подало клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Силами КП УЗН Шевченківського району територію було очищено від сміття.

Вже є бачення, яким може стати цей публічний простір. Щоб із користю використати всю територію, планується влаштувати простір у формі циклічної спіралі з пішохідними доріжкам й зручними лавами. Дерева, висаджені півколом даватимуть затінок, а квітник з різних видів флокса у стилі мавританського газону додасть барв. Розглядаються варіанти висадження липи європейської Палліда, платану кленолистого, ясена вузьколистого, дуба шарлатового та дуба черешкового. Для освітлення скверу пропонується встановити ліхтарі на сонячних батареях.

 


Липа Петра Могили – унікальне дерево для Києва та його екології, візитівка столиці та пам’ятка природи місцевого значення. Липа – аборигенна порода для міста, тобто притаманна нашій місцевості. Дереву більше 400 років, а за деякими даними навіть більше 500. Постійний моніторинг стану вікового дерева та лікування вже стали систематичними заходами.

Зазначимо, що у Києві є 141 об’єкт – пам’ятка природи, і 113 – це саме дерева або групи дерев. На балансі КО «Київзеленбуд» перебуває 41 такий об’єкт, що є частиною природно-заповідного фонду.

«Працівники наших підприємств, на чиєму балансі перебувають вікові дерева, постійно обстежують рослини, за необхідності проводять профілактичні та лікувальні заходи. Разом з тим, ми запрошуємо профільних фахівців, які спеціалізуються саме на догляді та лікуванні таких дерев. Це звична практика і для інших європейських країн», – пояснює генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Детальніше…


12 березня 2021 буде проводитися лікування липи Петра Могили – однієї з найстаріших лип Києва, яке є візитівкою міста. Початок о 10:00.

Профілактично-лікувальні роботи проводитиме Ігор Сінгер – біолог-дослідник, експерт  по стану рослин, фахівець з аплікації засобів захисту рослин. Лікування липи Петра Могили – це комплекс заходів, що мають на меті продовжити життя вікового дерева та повинні проводитися систематично. У листопаді-грудні 2018 року вже були проведені комплексні роботи з лікування та санітарно-лікувальна обрізка.

Участь у заході також візьмуть начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний, генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, директор КП УЗН Шевченківського району Віталій Цимбалюк, профільна фахівці.

Акредитація журналістів за телефоном 097-827-55-50 (Тетяна Фальчук, прес-секретар КО «Київзеленбуд»).


Гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король виступив під час другого модуля Академії міського озеленення. Учасниками заходу стали як представники київських комунальних підприємств, так і арбористи, екологи, а також фахівці із Вінниці, Полтави, Житомира. Захід має на меті обмін теоретичними та практичними знаннями, ідеями та проєктами у сфері озеленення міста.
«Для розвитку та ефективного догляду за зеленими зонами потрібні комплексні зміни в законодавстві», – зазначив гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король під час виступу.
Крім загальнодержавних нормативних документів, є міські програми, що формують політику у сфері зелених насаджень. Зокрема, для столиці стратегічним документом має стати оновлена Програма розвитку зеленої зони м. Києва до 2030 року. Документ, що чинний на даний момент, був прийнятий ще у 2005 році, його дію було продовжено 5 разів, і він потребує значного коригування.
Олексій Король розповів, що робота над проєктом оновленої Програми – це ґрунтовні дослідження та аналіз території Києва на предмет ґрунтово-кліматичних умов та сформовано розподіл на 9 екотопів, які мають свої характерні умови для створення якісних інтенсивних зелених насаджень. Було проаналізовано сучасні передові підходи до агротехніки створення зелених насаджень в складних урбаністичних умовах. Визначено низку проблем, пов’язаних з веденням міського зеленого господарства, та надані рекомендації щодо шляхів їх вирішення. Сформовано перелік рекомендацій та підходів для розвитку зеленої зони столиці.
Це все покликано забезпечити збереження унікальної екосистема Києва та створити умови для створення нових зелених зон.

Деревам, що ростуть в міських умовах, потрібна допомога. А ті, що ростуть на центральних вулицях в умовах постійного руху автомобілів, посеред асфальту та бетону, особливо страждають. Додайте до цього вандалізм, наприклад, обламування гілок і отримуємо «пацієнта» для арбориста.

Ігор Сінгер, біолог-дослідник з багаторічним досвідом у сфері захисту  та лікуванні рослин, сьогодні проводив майстер-клас із лікування бузку, що росте на розі вулиць Хрещатик та Прорізна.

Першочергово було проведено санітарну та формувальну обрізку куща. За його словами, загущення крони призвело до усихання деяких частин рослини, а на місці зламів гілок почала розвиватися інфекція. Злами гілок – це вандалізм, коли кожному хочеться отримати гілочку бузку з Хрещатика. З крони інфекція поширилася нижче по стовбуру, місцями утворюючи трухляві дупла. Ігор Сінгер розчистив пошкоджені місця, після чого їх було оброблено фунгіцидом.  Згодом дупла будуть закриті сіткою.  

Попереду ще два етапи: аерування  кореневої системи дерева та внесення добрив, а після цвітіння слід буде видалити зав’язь, щоб наступного року бузок квітнув ще краще.  


Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети». Головна мета – вкотре нагадати нам, людям, наскільки цінними є ліси, їхня флора та фауна.

Ми вважаємо, що ліси – це справжня любов. А як можна не любити його красу і тих, хто там живе?!


 

Про справжній прихід весни першими сповіщають квіти, що розпускаються, ледь сходить сніг. Щоправда наступні покоління українців можуть їх вже не побачити. Щороку в нашій країні знищують майже 25 млн. дикорослих квітів, і 90% з них – це червонокнижні підсніжники.

Як і щороку в цей період, КО «Київзеленбуд» розпочинає кампанію по збереженню та охороні ранньоквітучих, ендемічних, реліктових, лікарських і таких, що занесені до Червоної книги України, рослин. Підприємства, що входять до об’єднання, створюють мобільні групи, які патрулюватимуть балансові території з метою недопущення фактів знищення цінних рослин. За необхідності до рейдів залучатимуть представників ДЕІ Столичного округу та ГУ Національної поліції України у м. Києві.

Детальніше…


Кияни справедливо скаржаться на відсутність зелених зон у деяких районах столиці. Особливо гостра ця проблема в спальних районах, де максимум зручностей – це лавка біля входу в під’їзд і пошарпаний дитячий майданчик між будинками. Щоб доїхати до великого парку, людині потрібно витрачати час і кошти, а це незручно.

У комунальному об’єднанні “Київзеленбуд” пропонують вирішити цю проблему, створюючи прибудинкові, або “кишенькові” сквери, які будуть у кроковій доступності для жителів і стануть прикрасою дворів. Такі сквери вже з’явилися минулого року у дворах на вулиці Татарській, на проспекті Академіка Глушкова, на перетині вулиць Гонти і Теліги. Що вони собою являють і де з’являться найближчим часом, дізнавався сайт “Сьогодні”.

Стаття за посиланням https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kpower/novyy-kiev-v-stolice-budut-sozdavat-karmannye-skvery-1509309.html

 

1 39 40 41 42 43 95